Як впоратися з розлученням та розставанням

Розлучення — складний життєвий досвід, який впливає на всі сфери життя: емоції, відносини, самопочуття та навіть здоров’я. Незалежно від причин і обставин, кожна людина проходить через свої індивідуальні переживання втрати, болю, розчарування та невизначеності. У цій статті поговоримо про те, як упоратися з розлученням, розглянемо реакції дітей та етапи проживання цього процесу, а також поділимося практичними порадами від психолога.

Стадії переживання розлучення

Розлучення — це своєрідна втрата, тому психологи виділяють кілька типових етапів, через які проходить більшість людей:

• Заперечення. Початковий шок, небажання повірити в подію, ілюзії, що ще все можна повернути.
• Злість. Виникають образи, обурення, гнів як на себе, так і на колишнього партнера.
• Торг.Людина намагається домовитися з собою або з іншими, шукає способи уникнути розставання.
• Депресія. З’являється сум, безсилля, втрати апетиту та сну, відчуття безнадії.
• Прийняття.На цьому етапі розуміння реальності допомагає відпустити ситуацію та почати жити далі.

Ці стадії можуть чергуватись, повертатись або затримуватись на певному етапі, що є абсолютно нормальною реакцією психіки на стрес.

Реакції дитини на розлучення

Діти також дуже гостро переживають розлучення батьків. Їхні реакції залежать від віку, темпераменту та атмосфери в сім’ї. Малюки часто відчувають почуття провини, можуть ставати замкнутими або, навпаки, надмірно збудженими. Діти шкільного віку — проявляють агресію, знижується успішність у навчанні, з’являються страхи. Майже завжди основна потреба дітей — це турбота, любов та впевненість, що обоє батьків залишаються поруч морально, навіть якщо фізично вже не живуть разом.

Як допомогти собі у цей період

• Дозвольте собі прожити емоції. Не варто приглушувати свої почуття — плач, гнів чи смуток мають право бути почутими.
• Шукайте підтримку. Спілкуйтесь із друзями, рідними або професійним психологом. Важливо не залишатися наодинці зі своїм станом.
• Приділяйте увагу собі. Навіть у складному стані знаходьте час для відпочинку, прогулянок, маленьких радощів.
• Фокусуйтеся на майбутньому. Складіть нові плани, поступово повертайтеся до улюблених занять, шукайте нові смисли й цілі.

Що робити, щоб допомогти дитині

• Чесно пояснюйте, що відбувається. Говоріть просто, без звинувачень. Запевняйте, що розлучаються дорослі, а не дитина з батьками.
• Зберігайте сталий розпорядок. Знайомі ритуали дають дитині відчуття стабільності.
• Підтримуйте контакт обох батьків. Не маніпулюйте почуттями та не використовуйте дитину як “посередника” у відносинах.
• Слухайте й приймайте переживання дитини. Дайте можливість висловити емоції й страхи без осуду.

Розлучення — це болісний, але водночас і період росту та змін. Приймайте свої емоції, бережіть себе й дітей, не соромтеся звертатися за допомогою. Пам’ятайте, що кожна важка ситуація з часом поступається місцем новим відчуттям і можливостям. Поділіться власними історіями чи запитаннями у коментарях — разом легше шукати підтримку та новий сенс!