Педіатри України в умовах війни: як вони рятують наших дітей

Педіатрична допомога в Україні під час війни — це не лише робота окремих лікарів у лікарнях. Це ціла система: сімейні лікарі й педіатри, екстрена допомога, стаціонари, мобільні команди, вакцинація, реабілітація, психосоціальна підтримка та маршрути направлення до спеціалізованого лікування. Війна ускладнює доступ до всіх цих рівнів, особливо у прифронтових і постраждалих громадах.

Що зробити зараз: перевірте контакти свого педіатра/сімейного лікаря та найближчої невідкладної допомоги, майте список ліків і алергій дитини, зберігайте копії медичних документів та щеплень, а при евакуації або переїзді не відкладайте відновлення регулярного медичного нагляду. Якщо дитині важко дихати, вона має судоми, втрачає свідомість, її неможливо розбудити або стан різко погіршується — потрібна невідкладна допомога.

Що змінилося для дитячої медицини через війну

За даними ВООЗ, українська система охорони здоров’я продовжує працювати під тиском атак на медичну інфраструктуру, перебоїв електроенергії, переміщення населення та кадрового навантаження. У 2026 році ВООЗ продовжує підтримувати emergency care, первинну медичну допомогу, медичну евакуацію та відновлення доступу до базових послуг.

У травні 2026 року ВООЗ повідомила, що з початку повномасштабного вторгнення було підтверджено понад 3000 атак на охорону здоров’я в Україні. Це впливає не лише на будівлі: порушуються маршрути пацієнтів, робота швидкої допомоги, аптек, лабораторій і доступ до спеціалістів.

Чому первинна допомога залишається ключовою

Для більшості неекстрених проблем першою точкою контакту залишається педіатр або сімейний лікар. Саме на цьому рівні можна оцінити температуру, кашель, висип, біль, проблеми з харчуванням, розвитком, хронічними станами та вирішити, чи потрібне направлення далі.

У 2026 році ВООЗ разом із партнерами продовжує розгортати модульні клініки та мобільні команди в регіонах, де постійні заклади пошкоджені, перевантажені або важкодоступні. Це дозволяє зберігати базову допомогу ближче до громад навіть за перебоїв електроенергії та інфраструктури.

Що це означає для батьків у різних ситуаціях

Якщо ви залишаєтеся у своїй громаді

Перевірте, чи працює ваша амбулаторія, хто замінює лікаря у випадку евакуації або пошкодження закладу, куди звертатися ввечері/вночі та яке дитяче відділення є найближчим.

Якщо ви переїхали всередині України

Не відкладайте відновлення контакту з первинною ланкою. Передайте новому лікарю інформацію про хронічні захворювання, алергії, вакцинацію та постійні ліки. Для дітей із астмою, епілепсією, діабетом, вродженими станами або після складного лікування особливо важливо не переривати спостереження.

Якщо ви живете біля зони бойових дій

Крім звичайної аптечки, потрібен план доступу до медичної допомоги: де найближчий працюючий заклад, які є мобільні команди, як діє евакуаційний маршрут, де зберігаються необхідні дитині ліки і хто з дорослих має копії медичної інформації.

Коли потрібна невідкладна допомога, а коли — плановий лікар

Війна не змінює базових медичних правил: небезпечний стан дитини потребує швидкої оцінки незалежно від того, де ви перебуваєте. Негайно шукайте emergency-допомогу, якщо дитина має виражене утруднення дихання, синіє, має судоми, втрачає свідомість, її неможливо нормально розбудити, вона не може пити або стан різко погіршується.

Якщо дитина стабільна, дихає нормально, п’є, реагує як зазвичай і немає інших червоних прапорців, першим кроком зазвичай є педіатр або сімейний лікар. Це допомагає зберігати emergency-ресурс для справді критичних випадків.

Вакцинація та профілактика під час перебоїв у системі

Переміщення, пошкодження інфраструктури та переривання регулярних оглядів можуть призводити до пропущених щеплень. ВООЗ у своєму Health Emergency Appeal 2026 окремо вказує на ризики спалахів інфекцій на тлі зниженого охоплення вакцинацією та порушень епіднагляду.

Якщо графік щеплень був перерваний, не потрібно починати все «з нуля» самостійно. Зверніться до лікаря з доступними записами або електронними даними й складіть план продовження відповідно до національного календаря та віку дитини.

Діти з хронічними захворюваннями потребують запасного маршруту

Для дитини з астмою, епілепсією, діабетом, тяжкою алергією, вродженими захворюваннями або іншими станами, що потребують постійних ліків, бажано мати не лише основного лікаря, а й запасний план.

• актуальний список діагнозів і препаратів із дозуваннями;
• достатній запас життєво необхідних ліків у межах того, що дозволив лікар;
• контакт альтернативного закладу або спеціаліста;
• копії результатів важливих обстежень і виписок;
• коротку інструкцію для іншого дорослого, якщо батьки тимчасово не можуть супроводжувати дитину.

Психічне здоров’я також входить у педіатричну допомогу

Війна впливає на дітей не лише через травми або інфекції. Переміщення, обстріли, втрати, тривалі повітряні тривоги, розлука з близькими та зміна школи можуть посилювати страх, проблеми зі сном, дратівливість, регрес у поведінці або труднощі з концентрацією.

Не кожна така реакція означає психічний розлад. Але якщо симптоми сильні, тривають, погіршуються або суттєво заважають дитині спати, навчатися, спілкуватися та виконувати повсякденні справи, варто обговорити це з педіатром, сімейним лікарем або фахівцем із психічного здоров’я.

Що робити, якщо медзаклад не працює

Не покладайтеся на старий маршрут лише тому, що ним користувалися раніше. У постраждалих регіонах доступність закладів може змінюватися. Перевіряйте актуальну інформацію через місцеві органи охорони здоров’я, свою амбулаторію, офіційні канали лікарні або медичної системи.

ВООЗ у 2026 році продовжує підтримувати модульні клініки, мобільні команди й маршрути первинної допомоги в громадах, де постійна інфраструктура пошкоджена або недоступна. Це означає, що альтернативний пункт допомоги може бути ближчим, ніж великий стаціонар.

Медична папка дитини: що варто зберігати офлайн

Під час перебоїв зв’язку або термінового переїзду корисно мати мінімальний набір медичної інформації не лише в телефоні.

• ПІБ і дата народження дитини;
• основні діагнози та алергії;
• постійні препарати, дози й графік;
• відомості про щеплення;
• останні важливі виписки, результати обстежень та контакти лікарів;
• для складних станів — короткий план дій при загостренні, погоджений із лікарем.

Зберігайте копії так, щоб до них могла дістатися інша відповідальна доросла людина. При цьому не публікуйте медичні дані дитини у відкритих чатах або соцмережах без необхідності.

Як діяти під час евакуації

1. Візьміть життєво необхідні ліки та медичні документи першими, якщо це безпечно.
2. Після прибуття перевірте місцевий медичний маршрут: первинка, emergency, аптека, пункт вакцинації.
3. Не чекайте загострення хронічного стану, якщо запас ліків закінчується або потрібне планове спостереження.
4. Повідомте нового лікаря про нещодавні травми, госпіталізації, інфекції та зміни лікування.
5. При небезпечних симптомах користуйтеся найближчим доступним emergency-маршрутом, а не намагайтеся дістатися саме до «свого» лікаря через небезпечну зону.

Чого не варто робити

• Не лікувати дитину антибіотиками зі старих запасів без нового призначення.
• Не відкладати невідкладну допомогу через відсутність документів. При загрозі життю спочатку потрібна медична оцінка.
• Не переривати важливе постійне лікування самостійно. Якщо препарат недоступний, потрібна консультація щодо безпечної заміни.
• Не довіряти неперевіреним повідомленням про «закриття всіх лікарень». Перевіряйте конкретний заклад або офіційний маршрут.
• Не знецінювати психічний стан дитини. Тривала війна може проявлятися не лише страхом, а й безсонням, болями, дратівливістю, регресом або відмовою від звичних справ.

Короткий план для сім’ї

Сьогодні: перевірте контакти лікаря, список ліків і копії документів.

Цього тижня: закрийте пропущені планові питання — рецепти, контроль хронічного стану, вакцинацію, направлення.

На випадок погіршення безпекової ситуації: домовтеся, який медичний маршрут використовуватимете після евакуації та хто з дорослих відповідає за медичну папку й ліки дитини.

Джерела

• WHO/Europe — 3000 attacks on health care in Ukraine verified since the full-scale invasion: актуальний стан тиску на систему охорони здоров’я у 2026 році.
• WHO — HeRAMS Ukraine, April 2026: доступність медичних послуг і функціонування закладів у підконтрольних уряду регіонах.
• WHO/Europe — Modular primary health care clinics in Ukraine: підтримка безперервності первинної допомоги в постраждалих громадах.
• WHO — Ukraine Health Emergency Appeal 2026: пріоритети emergency, primary care, вакцинації, mental health та медичної евакуації.
• UNICEF Ukraine — Invest now for every child, 2026: вплив війни на дітей і відновлення базових послуг.

Матеріал має інформаційний характер. Актуальна доступність конкретного медзакладу в умовах війни може змінюватися швидко, тому перевіряйте її через офіційні локальні канали. При загрозі життю або різкому погіршенні стану дитини потрібна невідкладна медична допомога.