Соціальні мережі
Підпишіться на наші ресурси, щоб мати легкий доступ і не пропустити найважливіше
Підпишіться на наші ресурси, щоб мати легкий доступ і не пропустити найважливіше
Знаєш, останнім часом все частіше чую від подруг та знайомих, що записатися до дитячого лікаря – це справжня одисея. Виє, це не просто їхній особистий досвід, а справді серйозна проблема в системі охорони здоров’я України. Давай розберемось, що насправді відбувається та чому педіатрів стає все менше.
Почну з того, що мені розповідала моя подруга, яка закінчила медичний університет. Вона вибрала педіатрію, але через кілька років зіткнулася з реальністю: застарілі кабінети, нестача обладнання, робочий день, що розтягується далеко за межі норми, і при всьому цьому – зарплата, яка не відповідає ні складності роботи, ні рівню відповідальності. Коли ти маєш справу з найменшими пацієнтами, несеш величезну відповідальність за їхнє здоров’я, то зарплата на рівні середнього офісного працівника справляє принизливе враження.
Багато випускників медичних закладів, бачачи такі умови, просто емігрують за кордон. І не можу їм докоряти – кожен хоче гідно жити та забезпечувати свою родину. Педіатри України в умовах війни стикаються з особливо важкими умовами, часто працюючи на межі своїх можливостей.
Помічаю, що професія лікаря вже давно не має того ореолу престижу, який був раніше. Талановита молодь обирає IT, бізнес, маркетинг – сфери, що видаються більш перспективними та менш виснажливими. При цьому система не створює жодних спеціальних стимулів для того, щоб найздібніші люди обирали педіатрію.
Навчання на педіатра – це дійсно тривалий процес, і під час нього заробіток залишається вкрай низьким. Для когось, хто хоче невідкладно забезпечити себе та свою сім’ю, це звучить вкрай невдало.
Але найголовніше – як все це впливає на нас, звичайних родин. Вже не раз стикалася з ситуацією, коли записатися до педіатра можна з очікуванням на два-три тижні. А коли дитина раптом захворіє, а запису на прийм немає – це справляє неймовірний стрес. Робота дитячих лікарень у воєнний час ускладнюється ще й тим, що спеціалістів катастрофічно не вистачає.
Через перевантаженість лікарів страждає якість прийомів. Лікар просто не має часу розповісти батькам все необхідне, провести детальний огляд, відповісти на запитання. А онлайн-запис як важливий інструмент для сучасних клінік мігав допомогти розподілити навантаження, але це лише паліатив без системних змін. Особливо складна ситуація у невеликих містечках, де дитячі лікарні закриваються через брак персоналу, і батьки вимушені їхати в обласні центри.
Змінити цю ситуацію можливо лише через системні зміни: підвищення зарплат педіатрів, поліпшення умов праці в лікарнях, створення програм для залучення молодих спеціалістів та реформа фінансування системи охорони здоров’я. Суспільство повинно змінити своє ставлення до медичних працівників та по-справжньому цінувати їх внесок, розуміючи, що це не просто робота – це служіння. Якщо ти також стикаєшся з цією проблемою, ділися своїм досвідом – цей голос батьків дійсно важливий для змін у системі.
Читай також: Безплатна консультація педіатра: коли і як звернутися батькам | Чому дитина не їсть: 3 головні причини та як допомогти