Соціальні мережі
Підпишіться на наші ресурси, щоб мати легкий доступ і не пропустити найважливіше
Підпишіться на наші ресурси, щоб мати легкий доступ і не пропустити найважливіше

У дитинстві ніч часто асоціюється з невідомістю, а темрява стає джерелом страху для багатьох малюків. Для батьків такі переживання дитини можуть бути несподіваними та хвилюючими. Але нічні страхи — це нормальна стадія розвитку, яка допомагає дитині навчитися справлятися з емоціями та адаптуватися до нового досвіду. Важливо проявити чутливість, терпіння і поступово навчати дитину розуміти свої страхи й долати їх.
Нічні страхи найчастіше з’являються у віці від 2 до 7 років, коли дитяча уява активно розвивається. Діти ще не відрізняють уяву від реальності, і саме в темряві ця межа розмивається. Страх може посилюватися під впливом нових вражень, змін у сім’ї або навіть перегляду фільмів із занадто яскравими емоціями. В цей час дитині особливо потрібна підтримка та відчуття безпеки.
Створіть ритуали перед сном. Спокійна рутина допомагає дитині підготуватися до сну: тепла ванна, читання казки, обійми. М’яке світло нічника створює атмосферу захищеності й робить темряву менш страшною.
Говоріть про емоції.Запитайте, чому дитина боїться лишитися у темній кімнаті, разом дайте страху ім’я. Висловлюйте розуміння: “Я знаю, іноді темрява лякає. Це нормально боятися.” Поділіться власними прикладами, коли ви долали свої страхи в дитинстві.
Використовуйте казки і приклади.Спільне читання історій про героїв, які долають нічні страхи, допоможе малюкові знайти відповіді на свої питання та розвивати уяву у позитивному напрямку. Повертаючись до пережитих емоцій книжкових героїв, дитина починає краще розуміти свої власні почуття.
Не применшуйте, але і не перебільшуйте страхи. Уникайте глузувань чи ігнорування. Водночас не варто робити з страхів трагедію — сприймайте почуття спокійно, дайте зрозуміти, що ви поруч і завжди підтримаєте.
Заохочуйте малюка. Якщо дитина змогла побути в кімнаті на кілька хвилин без світла чи впевнено заснула сама — похваліть її. Будь-який, навіть найменший крок вперед вартий підтримки і теплих слів.
Більшість дитячих страхів зникають поступово завдяки підтримці сім’ї. Втім, якщо нічні тривоги тривають дуже довго, супроводжуються сильними емоціями, впливають на денну поведінку або настрій дитини, варто порадитися з психологом.
Підсумовуючи, важливо пам’ятати: ваш спокій, увага та підтримка — найкращі помічники у подоланні дитячих страхів. Діліться власним досвідом, створюйте атмосферу довіри й давайте дитині зрозуміти, що будь-які емоції мають право на існування. Спробуйте впровадити запропоновані поради вже сьогодні і поділіться враженнями у коментарях — ваша історія може підтримати інших батьків!