Соціальні мережі
Підпишіться на наші ресурси, щоб мати легкий доступ і не пропустити найважливіше
Підпишіться на наші ресурси, щоб мати легкий доступ і не пропустити найважливіше

Відмова немовляти від пляшечки — поширена проблема, що турбує багатьох батьків, адже харчування дитини напряму впливає на її розвиток, самопочуття і здоров’я. Часто у спробі нагодувати малюка, який не хоче їсти у стані бодрствування, батьки починають годувати його уві сні. Проте таке рішення має свої наслідки й потребує обережного підходу, щоб не поглибити проблему й забезпечити дитині повноцінне харчування. Як знайти баланс та м’яко повернути малюка до усвідомленого прийому їжі?
Відмова від пляшечки може бути зумовлена багатьма чинниками — від стресу, хвороб, болю при прорізуванні зубів до негативного досвіду, пов’язаного з годуванням. Інколи у таких випадках єдиний спосіб нагодувати дитину — зробити це, коли вона міцно спить. Хоча таким чином малюк отримує необхідну порцію їжі, сам процес не формує у нього асоціацію між відчуттям голоду та прийомом їжі, що з часом поглиблює проблему.
Перший крок — впевнитися, що дитина добре переносить обрану суміш і не має на неї побічних реакцій. Якщо з сумішшю все гаразд, важливо рухатися далі — поступово коригувати харчування, не позбавляючи дитину білків і калорій. Спеціалісти рекомендують додавати до раціону білкові добавки з асортименту дитячого харчування, обраховуючи їх оптимальну кількість під потреби малюка. Це дозволяє зменшити об’єм разової порції суміші, але зберегти необхідну енергетичну цінність.
Наступний етап — поступове скорочення нічних годувань і зменшення кількості білкових добавок у ранкові години. Такий підхід допомагає відновити у дитини природне відчуття голоду. Зазвичай вже за декілька днів дитина прокидається з легким голодом — це перші знаки готовності їсти у стані бодрствування. Спочатку ці порції можуть бути невеликими, по 20–30 мл, однак із часом і з підтримкою батьків вони поступово зростають до необхідної норми.
Коли дитина починає стабільно просити їсти вдень і збільшує об’єм їжі, можна поступово відмовитися від годування уві сні та білкових добавок. Дуже важливо регулярно коригувати раціон відповідно до віку, ваги та апетиту малюка — у разі потреби тимчасово повертатися до додаткових харчових елементів. Завдання батьків — підтримати дитину та не форсувати події, даючи малюку час адаптуватися й подолати страх перед прийомом їжі.
Повернення до усвідомленого годування після тривалого періоду харчування уві сні вимагає поступовості, терпіння й уважності до потреб дитини. Дотримуйтесь рекомендацій, регулярно аналізуйте стан малюка та не бійтеся звертатися до фахівців для отримання підтримки. Поділіться власним досвідом у коментарях — ваші поради можуть стати у пригоді іншим батькам, які зіткнулися з подібною проблемою!