
Соціальні мережі
Підпишіться на наші ресурси, щоб мати легкий доступ і не пропустити найважливіше
Підпишіться на наші ресурси, щоб мати легкий доступ і не пропустити найважливіше
Емоції дітей — це щось справжнє, відверте та дуже важливе для їхнього розвитку. Кожен дорослий, який хоч раз ставав свідком сліз радості, гніву чи здивування у дитини, міг відчути, наскільки сильні такі прояви. Інколи навіть маленький вчинок чи слово дитини може зворушити нас до глибини душі. Але як правильно реагувати на ці емоційні сплески? Чи завжди ми знаємо, як підтримати дитину в такі миті? Давайте розберемося разом, як бути підтримкою нашим дітям і водночас вчити їх справлятися з емоціями.
Діти вчаться реагувати на світ через досвід і емоції. Якщо ми, дорослі, дозволяємо дитині переживати свої емоції, а не ігноруємо чи знецінюємо їх, ми допомагаємо формувати всередині дитини впевненість у собі та відчуття безпеки. Не кожне емоційне слово чи сльози потребують негайного вирішення — іноді дитині потрібно лише, щоб її побачили й почули.
Щира увага без поспіху — ось чого дітям бракує найчастіше. Слухайте дитину, не перебиваючи, дивіться їй в очі, кивайте, повторюйте те, що почули. Навіть якщо причина її сліз здається дрібницею, це — великий світ її почуттів. Дайте можливість виговоритися, висловити емоції та страхи. Таку поведінку дитина з часом перейме у вас і навчиться сприймати почуття інших.
Не варто соромити чи соромитися емоцій дитини. Краще допомогти дитині зрозуміти, що саме вона відчуває. Слова-дзеркала, наче: “Я бачу, що тобі зараз сумно”, допомагають дитині відчути — її почули та розуміють. У такі моменти корисно обійняти дитину чи просто бути поряд, залишаючи висловлювати свої почуття у прийнятній формі.
Наступний крок — разом шукати способи, як можна впоратися з почуттями. Запитайте: “Що допоможе тобі?” — можливо, це буде малювання, прогулянка чи улюблена книжка. Коли емоції вщухнуть, обговоріть разом, чому виникла та чи інша реакція і як можна діяти наступного разу. Це навчить дитину розпізнавати свої переживання й поступово управляти ними самостійно.
Діти завжди дивляться на нас. Ваша власна реакція на стрес чи проблеми навчає їх більше, ніж будь-які слова. Не ховайте власних почуттів: якщо ви схвильовані або засмучені — скажіть про це, поясніть чому. Покажіть, як ви справляєтеся зі своїми емоціями. Такий приклад буде найкращим уроком для дитини.
Підсумовуючи, підтримка, емпатія та здатність слухати — це найголовніші інструменти дорослого у вихованні емоційно здорової дитини. Не бійтеся своїх почуттів та емоцій дитини. Пробуйте разом знаходити рішення, і ви побачите, як зростає довіра й сила вашої родини. А як ви підтримуєте своїх дітей? Діліться досвідом у коментарях — разом ми зробимо світ дітей щасливішим!