Соціальні мережі
Підпишіться на наші ресурси, щоб мати легкий доступ і не пропустити найважливіше
Підпишіться на наші ресурси, щоб мати легкий доступ і не пропустити найважливіше

Візьмемося нарешті розібратися з цим вічно скрипучим переднім амортизатором – вилкою велосипеда. Як не крути, але навіть якщо ти не профі, зрозуміти, як вона працює всередині й відремонтувати її власноруч – реально. Більше того, після нормальної чистки і змащення можна забути про ці дивні шуми й відчуття «залипання» навіть на найдрібніших ямах. Пропоную покрокову та по-людськи зрозумілу інструкцію, як це зробити, не ламаючи собі голову й велосипед.
Як казав мій знайомий, головна біда вилки – там вічно накопичується бруд у всіх потаємних проміжках. Особливо прикро, коли після дощу чи калюжі туди набивається ще більше пилу, а на додачу – іржа. Часто стається, що з одного боку вилки всередині прям катастрофа, а з іншого – наче новенька. Не варто лякатися: навіть якщо ти вперше взявся за справу, усе можна зробити акуратно та без зайвих нервів.
Починаємо з того, що відкручуємо болти знизу. Запам’ятай просту істину – у будь-якому ремонті велосипеда спокій і порядок – твої найкращі друзі. Болти тримають «ноги» вилки, тому не перестарайся з силою, інакше потім замість ремонту доведеться «колхозити» збірку на машині. Під болтами тримаються спеціальні прокладки – ці штучки захищають від вологи, тому якщо не знайдеш у себе на місці – бажано поставити будь-яку гумову чи латунну шайбу, яка підійде по діаметру. Це запобіжить потраплянню вологи всередину, а з нею – бруду й іржі.
Після зняття нижніх частин не лінуйся пройтися по всіх пазах, кутках і резинках ватною паличкою чи шматком м’якої тканини. Іноді підійде навіть паличка з обгорнутим згортком з ганчірки: головна задача – видалити залишки старого мастила та бруду, особливо уважно біля пружин. Тут бруд накопичується роками й саме він причина скрипів, тугої роботи та швидкого зносу деталей.
Далі – мастило. Сприймай це як справжній обряд! Головна порада – не жалій, але й не переборщи: густе мастило (на кшталт Літолу, навіть імпортного) нанось пензликом або щіточкою скрізь, куди долізеш. Особливо не ігноруй гумові обмежувачі й місця тертя. Важливо: змащення має бути не рідким, а густим – так пил не липне, а волога не добирається до деталей.
Щойно все сяє чистотою – збираємо назад у зворотному порядку. Пластикові елементи налаштувань не затягуй «до упору» – вони можуть тріснути, і буде тільки більше мороки. Зазвичай механізми працюють легко і без додаткових зусиль. І ще: не бійся експериментувати, але завжди зорієнтуйся, що і як стояло до розбирання.
На цьому все! Чистота, змазка, відсутність скрипів і відчуття, що твій велосипед ти справді зробив сам – це круто. Тримай вилку в порядку, і твій двоколісний друг відповідатиме взаємністю на будь-яких дорогах. Ділися у коментарях своїми фішками, несподіванками під час ремонту чи лайфхаками для новачків: разом зробити щось просте й корисне завжди веселіше!