Типи прив’язаності у стосунках та їх вплив на психіку

Чому ми обираємо саме таких партнерів та як наш стиль поведінки у стосунках закладається зі самого дитинства? Відчуття комфорту чи тривожності поруч із близькою людиною нерозривно пов’язані з типом прив’язаності, сформованим ще у ранньому віці. Розібратись у цих типах — корисний крок до гармонійних і щасливих стосунків. Давайте розглянемо, які бувають типи прив’язаності, як вони впливають на наше доросле життя та що з цим робити.

Що таке прив’язаність і як вона формується

Прив’язаність — це емоційний зв’язок, який виникає між дитиною та її батьками (або тими, хто доглядає). Саме в дитинстві ми отримуємо перший досвід взаємин, на основі якого розвивається наше бачення себе та інших. Є кілька основних типів прив’язаності, і кожен з них по-своєму впливає на наше подальше спілкування з людьми.

Основні типи прив’язаності

• Безпечний тип. Людина з таким стилем комфортно почувається у близьких стосунках, може відверто говорити про свої почуття та не боїться відмови. Зазвичай це наслідок уважності та підтримки батьків у ранньому віці.
• Тривожний (амбівалентний) тип. Тут переважає постійна потреба у підтвердженні любові та страх бути покинутим. Людина може переживати через дрібниці, надмірно шукати уваги й турботи, часто виникає залежність від партнера.
• Уникаючий тип. Для таких людей характерна дистанційованість та бажання уникати надмірної близькості. У дорослому віці вони можуть уникати зобов’язань і неохоче відкриватися навіть близьким.
• Дезорганізований тип. Це поєднання тривожності та уникнення. Людині притаманний внутрішній конфлікт: вона прагне любові, але одночасно боїться її чи не знає, як реагувати на зближення.

Як тип прив’язаності впливає на стосунки

Наші поведінкові шаблони у парі часто копіюють те, як ми навчилися будувати стосунки ще в родині. Наприклад, люди з безпечним типом відкриті до спілкування, вміють вирішувати конфлікти та приймати різницю між собою і партнером. Натомість тривожний чи уникаючий стиль можуть ставати причиною непорозумінь, недовіри чи навіть розривів.

Під час сварок “тривожні” проявляють сильні емоції та вимагають розмов, а “уникаючі” можуть йти в себе та закриватись від діалогу. Такі різниці часто призводять до замкнутого кола нерозуміння. Проте хороша новина у тому, що тип прив’язаності не є вироком — з ним можна свідомо працювати.

Як працювати над собою та покращити стосунки

• Визнайте свої типові реакції та поведінку у стосунках. Самооусвідомлення — перший крок до змін.
• Вчіться відкрито говорити про свої почуття і потреби. Близькість починається з чесності.
• Працюйте над довірою — як до себе, так і до партнера. Підтримуйте одне одного у важкі моменти.
• Не соромтесь звертатись за консультацією до психолога, якщо відчуваєте труднощі.

Тип прив’язаності — це основа, яка визначає наші відчуття у стосунках із собою і партнерами. Усвідомивши власні особливості, ви зможете краще розуміти себе та будувати здорові, щасливі взаємини. Спробуйте застосувати ці знання у повсякденному спілкуванні — а у коментарях діліться власним досвідом чи запитаннями, адже кожна історія цінна!